блэк спрут Судогда Кодеин напиток Lean (лин)

Але, народ! Шо починаємо качати хардрок у весь зад?

Слушайте, хочу поділитись з вами неймовірною історією, яка сталась зі мною на днях. Хочу попередити, що це не пропаганда наркотиків чи чогось подібного, просто легкість усваювання інформації за допомогою молодіжного жаргону. Якось я знайомився з моїм братвою, чи то кемпінгом психологів, в кінці кінців, зустрінулися наші велосипеди, або колеса, як ви їх називаєте. Так ось, мої брати до крайності наповнені енергією.

Привіт, торчки, як ващи справи? Вмикайте свої мозги на гарну х*ївню!, - кричу я їм здалеку, знаючи, що всім пофіг на правила граматики і мови.

Заходимо ми в один гиденький дворик, коли раптом наближається якийсь толкач з нашого місцевого космосу. Він виглядає як закладка з якоюсь якісної сп*рданої наркоти.

Слухай, брат, ти не в курсі, де взять закладки?

Да брось, я тут в теме, знаю свої дела. Чого ти хочеш?

Я з пиночками закриваю йому доступ до нашої братської се лінії і заявляю:

Давай спершу розповсюджимо радість сивухи, а потім бачимо!

Він виглядає дивно, як мойдодири у день зливи. Водимо його до місцевого машиносервісу, де мої комік-брати зібрались в тіні. Насправді це був не машиносервіс, а справжнє братське гніздо.

Вітаю, братва! Це новий товариш, який хоче забабахатись порозумітись з нами! - оголошую я, як справжній наркоман-комік.

Тільки потім згадали, що якраз забули пакувати дурь. Блин, йдемо на новий рекорд!

В каршерінгову машину встигли впхати менше, ніж колоду, а кальмари були вже нашими пасажирами. Я бігом поверх машини дзижчав якоюсь фенечкою, знаючи, що вже нічого не може мене зупинити.

Пару хвиль тому ми були рядовими торчками, а зараз ми вже ай-яй-яй! Шо тут такого - просто бомба, а не наші колеса!

Тут ми вирішили трохи почилити і заїхали у буяній парку. Знаєте, як у Сказке є брат, так ось, у нас є наш камерунський братець. Він зовсім не в курсі того, що ми тут робимо, він думає, що ми їдемо розбірливо декілька разів, але це не так. Приклеїли його до машини, як він багато разів казав, що били, коли він їв шоколадки. Так ми вирішили виправити цю ситуацію.

Розповідаючи йому про наші витрати і милий запах конопель, які він вже майже може відчувати, ми бавилися, як справжні хітрюги. Хочу сказати, що коли ти находишся в темі, то все виглядає куди цікавіше і веселіше.

Потім ми діставали зварений на швидкорозчинному супушці кодеїн. Аж очі виникали. Ей, толкачі, якби ви знали, яка кайфова дурь, то би давно прийшли до нас!

Всю ніч ми забабахались й лазили до глибини свідомості, як крізь шерри. Це було космічно!

У нас на той момент випала ідея підірвати братський гондольний міст. Але потім згадали, що в нас тільки кодеін водить бразильців, а не Бін Ладена, тому залишили цей план на наступний раз.

Якось перед ранком, коли сонце вже поволі видирає з тебе останню іскру енергії, виникла ідея повернутися додому. Та що там, я герой нашого кварталу - я хочу вирізати себе з камення і загоріти в огнищі моїх споминів.

Заглянувши назад, я побачив, як наш камерунський братець, в прикольній позі торчка, задумливо розмовляє з деревом. Він, мабуть, зайнявся екзистенціалізмом і захотів здійснити розмову зі своїм дерев'яним другом. Однак, він навіть не підозрює, що те дерево вже має колаборацію з горилами і підготувало для нас пастку.

Так я поняв, що час розійтися. Роздягаюсь, як справжній гангстер, збираю валізу своїх спогадів і починаю заповільнено рухатися назад. Уже немає сил, але бажання продовжує тремтіти у кожній клітинці мого тіла.

Так оце було моє неймовірне путешествіе, де я купив кодеін і взяв на каршерінг своїх веселеньких братиків. Завдяки торкнутій дурі ми позбулись всякої напруги і насолодилися атмосферою свободи. Але запам'ятайте, всеки колеса можуть зламатися, бережіть себе й запасайтеся своїм гарним гумором!

Друзья, ребята, вы не поверите, что произошло со мной пару недель назад!

Мы с братвой решили сорваться на море на выходных. Нам нужно было найти надежного поставщика, чтобы не забить на весь веселый отпуск.

Сами понимаете, что узнать, где двигать, было не так-то просто. Кому ты можешь доверять в этом городе, полном мразей и псевдодилеров? Но у нас нет проблем! У нас есть наш секретный оружейный магазин, где можно найти все, что угодно.

Поэтому мы собрались вместе и пошли к нашему доверенному продавцу. Войдя в магазин, мы стали занюхивать все, что они предлагали - эйфорию от закладок, тяжелую дымку от мульки. И тут, загорелся наш герой, наша единственная надежда - кодеин.

Друзья, этот кодеин был голосом разума в этом психованном мире. Он помогает забить на все проблемы, отключиться от реальности и просто наслаждаться моментом. Вот я и решил купить эту бомбу и взорвать старый мир.

Очередь была довольно длинной, но нам было пофиг на все - мы были настроены только на одну вещь. Наконец, подошла наша очередь, и мы получили свой прекрасный пакетик кодеина. Поцеловав его, я сказал друзьям: "Вперед! На море!"

Спустившись к машине, мы сказали GPS, куда нам нужно двигать. Включили зажигание и поехали в никуда. Пейзаж за окном менялся, но нам было все равно. Мы уже были на другой волне.

Наши соседи по дороге, как обычно, на нас забили, но нам это было пофиг. Мы продолжали кататься в нашем наркотическом детстве, наслаждаясь каждой секундой. Какая кайфовая поездка, братишки!

В итоге мы добрались до курорта и сняли отличный домик на берегу моря. Целый уикенд, пропитанный запахом кодеина, сопровождался смехом, шутками и безумием. Мы были настолько счастливы, что даже забили на количество употребленного говна.

Море оказалось настолько прекрасным, что мы решили поискать новые приключения. Мы взяли в аренду катамаран и отправились в плавание. Это был настоящий морской экстаз! Волны плескались о борт, а мы растворялись в нашей наркотической мечте.

Бывало, мы забывали, что находимся на лодке, весь мир казался нереальным. И в один прекрасный момент, когда я был так высок, что даже забыл, как дышать, я упал в море. Друзья в панике бросились мне на помощь, но мне было все равно.

Литры воды проникали в мои легкие, но это только добавляло к моему потрясающему плаванию. Я еще никогда не чувствовал такого освобождения, такой свободы. Это был настоящий экстаз, друзья!

Когда они, наконец, вытащили меня из воды, я смотрел на них с улыбкой. Они перепугались до смерти, но мне было все равно. Я был в мире, где ничто не могло меня остановить.

И вот, когда наш отпуск подходил к концу, мы решили вернуться в реальность. Нет, друзья, не подумайте, что мы забыли о кодеине. Просто в этот момент нам было дорога домой, к нашим повседневным проблемам и заботам.

Мы двигались по пустынным трассам, все еще ощущая последствия нашего наркотического праздника. Но мы были готовы выскочить из этой чертовой машины и бежать по дороге, руки разинув и крича от счастья. Мы бежали от одной сумасшедшей жизни к другой.

Вот так, ребята, закончилось наше путешествие. Мы вернулись домой, где нас ждали повседневные заботы и проблемы. Но, клянусь, эта поездка останется в наших сердцах навсегда. Это было безумно и бесконечно круто!